###ГОЛАЙДО: «Хочу повернутися до збірної» ###

—У кого було важче виграти: у «Волині» чи донецького «Металурга»?
—Звісно, в «Металурга», адже ця команда вища за класом, і різниця між вищою та першою лігами відчувається.

—Желько Любенович розповідав, що в фіналі він хотів бачити саме донецький «Металург». Ви також?
—Більшість футболістів хотіла б зустрітися в фіналі з «Шахтарем», адже це гарантувало б нам місце в Лізі Європи. Але, ж той же час, ми чітко розуміли, що виграти трофей було б удвічі важче. А з «Металургом» шанси абсолютно рівні. У випадку невдачі доведеться залишитися без єврокубків або ж намагатися пробитися до єврозони через чемпіонат.

—Чи є для вас різниця, в якому місті пройде фінальний матч?
—Ні. Головне — аби підтримка була, і стадіон хороший, з відмінною якістю поля.

—Виходячи на гру проти команди Ніколая Костова, думали, що це — репетиція кубкового фіналу?
—До фіналу ще півтора місяця, і то буде зовсім інша гра. Зараз наші думки пов'язані лише з чемпіонатом.

—Минулого чемпіонату «Таврія» обіграла «Металург» з рахунком 4:1, у нинішньому сезоні виграла 1:0 і зіграла 0:0. Чи свідчить це про те, що «Металург» для вас зручна команда?
—У Симферополі нам грати простіше, адже підтримка вболівальників надихає додатково на перемогу. В гостях нам доводиться важче. От і з «Металургом» ми зіграли 0:0 за абсолютно рівної гри. На цифри я не звик звертати уваги. Зручний, значить, зручний опонент. Усе завдяки одній невдалій грі може перевернутися з ніг на голову.

—«Металург» у своєму розпорядженні має Мгуні та Мхитаряна. Чи є в симферопольців футболісти такого рівня?
—Аж одинадцятеро плюс семеро запасних. У нас — рівні команди.

—Наступного туру «Таврія» поїде в гості до Харкова. Які шанси в кримчан на позитивний результат?
—Знаю точно, що це буде для «Таврії» найважча гра в другій частині сезону. У процентному відношенні про шанси команд на перемогу не скажу. Дуже важко нам буде. Підтримка вболівальників у Харкові вражає.

—Ви постійно говорите про підтримку. Невже вона відіграє настільки важливу роль?
—Аякже. Вона стимулює нас додатково. Коли відчуваєш підтримку трибун, з'являється друге дихання.

—Матч «Динамо» — «Металіст» дивилися? Які ваші враження?
—Ні, ще не переглядав. Ми грали паралельно з поєдинком у Києві.

—Девич пропускатиме гру з «Таврією» через дискваліфікацію. Це великий плюс для вас?
—Безумовно. Девич — одна з ключових фігур «Металіста» і він зараз у непоганій формі. Втім, радіти з цього приводу нам не варто. У «Металіста» достатньо кваліфікованих футболістів.

—Як «Таврія» налаштовується на майбутніх суперників? Невже немає різниці, з ким грати: з «Металістом» чи, наприклад, із «Закарпаттям»?
—Немає різниці. Коли прийшов до керма «Таврії» Пучков, він навчив нас однаково налаштовуватися на поєдинки і проти грандів, і проти аутсайдерів.

—Як гадаєте, матч проти «Металіста» особливий ще й тим, що ви граєте на очах головного тренера збірної Мирона Маркевича?
—Так. Це додатковий стимул заявити про себе. Не лише в Ковпака та Голайди, а й в інших хлопців.

—З наставником харків'ян особисто не знайомі?
—Ні. Ніде з ним не перетинався.

—Зізнайтеся, ррзраховуєте ще пограти в збірній України?
—А який футболіст не мріє про це? Я дуже хочу повернутися до збірної.

— Коли востаннє виходили на поле в жовто-синій футболці?
—Коли грав проти хорватів у Харкові. Тоді матч закінчився з рахунком 0:0, і я відіграв увесь поєдинок.

—Що для вас вагоміше: зіграти за збірну чи провести матч у Лізі чемпіонів?
—Жодних сумнівів. Звісно, у збірній. Це престижніше.

— Гімн України знаєте, як Отче наш?
—Так. Вивчив напам'ять, коли запросили до збірної.


Валерій ПРИГОРНИЦЬКИЙ, газета «Український футбол»